Witchspire пропонує знайомий для Palworld ігровий цикл, але без акценту на примусовій праці створінь: замість цього гра робить ставку на магію, легший тон і більш чарівну подачу.
Цього тижня гра вийшла в ранньому доступі. У центрі Witchspire — відьма, яка прибуває до таємничого краю з фамільярами та чарівною паличкою. Їй потрібно розшукати своїх колишніх товаришів по арканічному навчанню, збудувати базу й займатися типовими для жанру справами на кшталт заготівлі ресурсів — зокрема рубати дуже багато дерев.
Також у грі можна ловити й приручати фамільярів. Переважно це відбувається випадково: переможені створіння іноді залишають сфери, які часом дають змогу налаштувати з ними зв’язок. Водночас можна знайти або створити предмети, що підвищують імовірність такого результату.
Фамільяри тут виконують не лише декоративну роль: їх можна брати з собою в бій або залишати біля вогнища, яке фактично слугує головною базою. Наприклад, один кам’яний помічник, посаджений біля верстака, пришвидшує крафт. Такий підхід додає побутової корисності навіть дрібним істотам і добре працює на відчуття живої бази, хоча любов до мікроменеджменту цього шару сподобається не всім.
Але головна перевага Witchspire — у тому, як гра обігрує магічну тематику. Замість звичного арсеналу в дусі шутерів тут у хід ідуть жезли, мечі та закляття з власними властивостями, прив’язані до лівої та правої кнопок миші. У бою все це відчувається жваво: швидкий ухил і щедро відсипані подвійні стрибки додають сутичкам легкості й темпу. Саме ця рухливість і магічний акцент працюють на індивідуальність гри, тож це виглядає як одна з її найсильніших сторін.
Той самий підхід поширюється і на інструменти. Формально це радше переоформлення знайомих дій, але навіть така заміна помітно змінює сприйняття: зрубати дерево потоком спеціальних вітряних лез із жезла значно приємніше, ніж знову виконувати стандартну рутину з сокирою, яку жанр давно перетворив на шаблон. Це працює на атмосферу і освіжає буденні заняття, хоча сам по собі такий прийом не змінює основу механіки.
Будівельна частина теж не виглядає сирою. Більшість об’єктів можна розставляти майже без жорсткої прив’язки до сітки, а за потреби вмикати снапінг — саме він допомагає без зайвих мук закласти основу для відьомського житла. Така свобода додає творчого простору, і це одна з помітних переваг гри, хоча тим, хто любить ідеально точне розміщення, підхід може здатися не надто акуратним.
Втім, найбільше все це тримається на дослідженні світу. Гра постійно підкидає дрібні скрині, нескладні головоломки та очки досвіду для дерева навичок Luminaries; воно розвивається доволі лінійно, але все одно створює відчуття, що цікавість тут винагороджується. Це добре працює на ритм пригоди, хоча саме обмежена варіативність прогресії може не вразити тих, хто чекає глибшої рольової системи.
Втім, статус раннього доступу відчувається без пояснень. У грі бракує кількох очевидних дрібниць для зручності: не можна швидко переглянути рецепти під час вилазок, немає способу позначати бажані предмети для крафту, а перемикання на витратні предмети посеред бою виходить дещо незграбним, навіть якщо частково це рятують призначені клавіші. Такі недопрацювання не ламають основу, але саме тут гра може втратити частину аудиторії, яка особливо чутлива до побутового комфорту в survival-crafting проєктах.
І все ж для дебюту Witchspire справляє враження напрочуд затишної гри: збір дрібних істот, пошук ресурсів, відкриття маленьких скринь і постійне відчуття легкої зайнятості складаються в дуже привітний цикл. Уже зараз видно міцний фундамент, на який Envar games може нашаровувати нові системи. Це працює на довготривалу привабливість, хоча остаточна цінність гри, очевидно, залежатиме від того, наскільки впевнено вона розширить цей базовий каркас.
Коментарі